Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дриґати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дриґатися — дри/ґа/юся, дри/ґа/єшся, недок., розм. Те саме, що дриґати 2) … Український тлумачний словник
дриґнути — дри/ґну/, дри/ґне/ш, док., розм. Однокр. до дриґати … Український тлумачний словник
дриґання — я, с., розм. Дія за знач. дриґати … Український тлумачний словник
задриґати — и/ґа/ю, и/ґа/єш, док., розм. Почати дриґати … Український тлумачний словник
подриґати — и/ґа/ю, и/ґа/єш, док., розм. Дриґати ногами, лапами якийсь час … Український тлумачний словник
сіпатися — 1) = сіпнутися (про тіло та його частини судорожно тремтіти), тіпатися, тіпнутися, здригатися, здригнутися, смикатися, смикнутися, шарпатися, шарпнутися, кидатися, підкидатися, підкинутися, дриґати, дриґнути, дриґонути, дриґатися; посіпуватися,… … Словник синонімів української мови
видриґувати — ую, уєш, недок., розм. 1) неперех. Раз у раз дриґати (зазвичай ногами). 2) перех. Танцювати щось, роблячи різкі рухи ногами … Український тлумачний словник
подриґувати — ую, уєш, недок., розм. Дриґати ногою, ногами (про людей), лапою, лапами (про тварин) злегка або час від часу … Український тлумачний словник
перебирати — I 1) = перебрати (речі, папери тощо, шукаючи що н. / упорядковуючи); перегортати, перегорнути (перев. папери, книжки); ворушити, переворушувати, переворушити (перев. у пошуках чогось); перекидати, перекидати, переривати, перерити (у поспіху,… … Словник синонімів української мови
